Факти за та аргументи проти закону «Про свободу мирних зібрань» №2508а :: piket.helsinki.org.ua
“Cвобода мирних зібрань як і свобода вираження поглядів є фундаментальним правом у демократичному суспільстві та … однією з підвалин такого суспільства”
Європейський Суд з прав людини

Факти за та аргументи проти закону «Про свободу мирних зібрань» №2508а

23.10.2013

Дискусія стосовно того, чи потрібно приймати Законопроект 2508 а в першому читанні триває. Опоненти називають низку недоліків, які містить в собі документ. Проте, на жаль, не кожен, хто їх підтримує, ознайомився з текстом, наведеним в законопроекті. Аби зробити дискусію більш предметною та фаховою і залучити до обговорення більше проінформованих людей, партнерство «За свободу мирних зібрань» підготувало невеличкий огляд, з посиланням на конкретні статті 2508 а. Дякуємо за небайдужість до ситуації зі свободою мирних зібрань в Україні!

Аргументи проти законопроекту №2508а

Факти за
Різко збільшить кількість неправосудних судових заборон мирних зібрань, бо узаконить обов’язок повідомляти владу про протести не пізніш як за 48 годин до їх початку;

 

Навпаки проект 2508а спрямований на те, щоб звести до мінімуму кількість судових заборон (див. ст. 17). 

Бо:

1) проект встановлює трискладовий тест для застосування судом обмежень (див. ч. 1 ст. 17);

2) «розмиті» конституційні підстави для обмеження свободи мирних зібрань (ст. 39 Конституції) конкретизовані до випадків, які рідко можуть трапитися на практиці (див. ч. 2 ст. 17 проекту);

3) заборона мирного зібрання можлива лише як винятковий захід –у разі неможливості досягнути законних цілей в інший спосіб (див. ч. 4 ст. 17);

4) судам буде заборонено обмежувати свободу мирних зібрань у разі проведення одночасних мирних зібрань, у тому числі контрзібрань; проведення одночасно з мирним зібранням інших масових чи охоронюваних заходів, у тому числі святкувань, концертів, візитів посадових осіб (див. ч. 6 ст. 17).

Неподання або несвоєчасне подання повідомлення про проведення мирного зібрання не може стати підставою для обмеження свободи мирних зібрань (див. ч. 7 ст. 17).

А ще є таке поняття як "позитивні зобов"язання держави", тобто держава має не лише не втручатися, а й всіляко сприяти у реалізації свободи мирних зібрань (тут йдеться не лише про забезпечення присутності міліції, а й про можливу комунікацію з різними організаторами у разі одночасних заходів, про які вони можуть і не здогадуватися, про забезпечення чергування швидкої допомоги, про обмеження руху і попередження про це водіїв,  забезпечення біотуалетів і т.д.). Саме для виконання цих зобов"язань у нормальних європейських державах встановлюють строк повідомлення (зазвичай 3-10 днів), більше того, навіть карають за порушення цих строків (хто хоче вивчити це питання - http://legislationline.org/topics/topic/15).

Ми боремося за те, щоб добитися прийняття закону, щоб строк був короткий, але достатній для виконання позитивних зобов’язань з боку влади щодо забезпечення проведення мирного  зібрання, і за його порушення не було негативних наслідків у вигляді заборони мирного зібрання та адміністративної відповідальності, і щоб було право на спонтанні мирні зібрання.   Саме тоді ми матимемо найліберальніший закон в Європі.

Ліквідує спонтанні протести, бо “спонтанність” зібрань неможливо буде довести ні міліції, ні судовому виконавцю, ні судді;
 

Проект не передбачає необхідності доведення спонтанності мирного зібрання ні міліції, ні державному виконавцю, ні суду.

Достатньо повідомити про мирне зібрання представників міліції у будь-якій формі і в будь-який спосіб до початку мирного зібрання або навіть під час його проведення (ч. 1 ст. 15 проекту).
 


 



 


Призведе до масових випадків кримінального та адміністративного переслідування учасників протестів через “умисне невиконання рішення суду” чи “злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції”;



 

Проект не запроваджує жодної адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Навпаки з КпАП вилучаються дві статті щодо відповідальності за порушення порядку проведення мирних зібрань (див. прикінцеві і перехідні положення).
 

Дозволить судам обмежувати право на мирні зібрання в будь-який час до і після початку зібрань;


 

Навпаки, органу влади дається лише 24 години для звернення до суду з моменту отримання повідомлення (див. ст. 182 КАС у новій редакції).

У суду є лише три дні для вирішення справи, а в разі відкриття провадження менш як за три дні до проведення відповідного зібрання – суд вирішує справу невідкладно.

Такий підхід виключатиме ситуації, коли організатор повідомив про мирне зібрання за тиждень-два, а заборону отримав вночі перед проведенням мирного зібрання.

 

Дозволить судам забороняти в суді зібрання про які владу не було повідомлено, або не було повідомлено за 48 годин до початку;


 

Неподання або несвоєчасне подання повідомлення про проведення мирного зібрання не може стати підставою для обмеження свободи мирних зібрань (ч. 7 ст. 17 проекту).

 

Дозволить місцевій владі ухвалювати нові антиконституційні "фільчині грамоти", покликані в неконституційний спосіб обмежити свободу мирних зібрань 
 

Це неправда:

Текст із законопроекту:

Стаття 3. Законодавство України про свободу мирних зібрань

1. Законодавство України про свободу мирних зібрань складається з Конституції України, цього Закону та інших законів України, що регулюють відносини у цій сфері, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи не можуть своїми актами встановлювати порядок реалізації права на свободу мирних зібрань.

Учасники Партнерства поважають існування різних думок щодо захисту свободи мирних зібрань.

І закликають усіх керуватися фактами та утриматися від перекручувань та домислів.

У разі виникнення запитань, учасники Партнерства готові давати роз’яснення, коментарі та відкриті до співпраці!

 

Порекомендувати в інтернеті
Поставити посилання у соцмережі