Міжнародне законодавство
Дякуємо за наведену нижче інформацію сайту http://www.pravo.org.ua/
Загальна декларація прав людини (стаття 20)
Загальна декларація прав людини є найбільш авторитетним джерелом міжнародних норм щодо прав людини.
Стаття 20 встановлює право на мирні збори.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (стаття 21)
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права є міжнародним договором, що закріплює права людини.
Стаття 21 Пакту закріплює право на мирні збори та встановлює випадки, в яких таке право може бути обмежено.
Сіракузькі принципи тлумачень обмежень та відступів
від Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (рос.)
Сіракузькі принципи є актом прийнятим Економічною і соціальною радою ООН.
Акт зокрема визначає, що треба розуміти під термінами “громадський порядок” і “національна безпека”.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 11)
Європейська конвенція з прав людини – авторитетний міжнародний договір, що закріплює права людини.
Стаття 11 Конвенції також закріплює право на мирні збори та випадки, в яких таке право може бути обмежено.
Керівні принципи ОБСЄ зі свободи мирних зібрань
Керівні принципи зі свободи мирних зібрань є міжнародним документом розробленим під егідою Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.
В документі визначені мінімальні норми, які мають бути дотримані країнами-учасницями в процесі регулювання права на свободу мирних зібрань.
Кодекс адміністративного судочинства (стаття 182)
Кодекс адміністративного судочинства визначає особливості процесуального порядку розгляду справ про обмеження права громадян на мирні зібрання у суді.
Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 185-1)
Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за порушення порядку організації і проведення мирних зібрань.
Кримінальний кодекс України (статті 293-295)
Кримінальний кодекс України встановлює кримінальну відповідальність за діяння, що можуть мати місце у випадку, коли мирне зібрання втрачає свій мирний характер.
Рішення Європейського суду з прав людини
Європейський Суд з прав є судовим органом, що був створений на підставі норм Європейської Конвенції для забезпечення дотримання державами їхніх зобов’язань за Конвенцією.
Українські суди зобов’язані використовувати рішення Європейського Суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, слід ознайомитись з позиціями Європейського суду у справах:
- YOUNG, JAMES AND WEBSTER v. THE UNITED KINGDOM заяви№7601/76 , 7806/77, рішення від13 серпня 1981р. (англ.)
- PLATTFORM "ÄRZTE FÜR DAS LEBEN" v. AUSTRIA, заява № 10126/82, рішення від 21 червня 1988 р. (англ.)
- FELDEK v. SLOVAKIA, заява № 29032/95, рішення від 12 липня 2001 р. (англ.)
- STANKOV AND THE UNITED MACEDONIAN ORGANISATION ILINDEN v. BULGARIA, заява № 29221/95, № 29225/95, рішення від 2 жовтня 2001 р. (англ.)
- CISSE v. FRANCE заява № 51346/99, рішення від 9 квітня 2002 р. (англ.)
- ADALI v. TURKEY заява № 38187/97, рішення від 31 березня 2005 р. (англ.)
- OLLINGER v. AUSTRIA заява № 76900/01, рішення від 29 червня 2006 р. (англ.)
- OYA ATAMAN v. TURKEY заява № 74552/01, рішення від 5 грудня 2006 р. (англ.)
- MKRTCHYAN v. ARMENIA заява № 6562/03, рішення від 11 січня 2007р. (англ.)
- BACZKOWSKI AND OTHERS v. POLAND заява № 1543/06, рішення від 3 травня 2007 р. (англ.)
- BARANKEVICH v. RUSSIA заява № 10519/03, рішення від 26 липня 2007 р. (англ.)
- MAKHMUDOV v. RUSSIA заява № 35082/04, рішення від 26 липня 2007 р. (англ.)
- SERGEY KUZNETSOV v. RUSSIA, заява № 10877/04, рішення від 23 жовтня 2008 р. (англ.)